Як "навчатись їздити" після восьми уроків?
А ЩО ДАЛІ ?.. Тобто, як продовжувати навчатись керувати автомобілем ?
З цього приводу можна почути різні рекомендації. Нажаль, вони не завжди наповнені професійністю та розумінням справи. Як завжди знайдуться бажаючі похизуватись своїми начебто досягненнями, які базуються лише на власних розуміннях. І їм "не до шмиги" те, що ті "понятія" не мають під собою належного наукового та професійного підгрунтя.
Отже, прошу ознайомитись з моїми рекомендаціями про порядок подальшого навчання для тих, кому не забракло терпіння - хто, використавши прогресивні методи закладені в моїх підходах до цієї проблеми, опанував власні емоції; хто завдяки моїм вправам на рівні умовних рефлексів набув твердих навиків у керуванні автомобілем. Можете не сумніватись - ваші вміння не забудуться ні через місяць, ні через рік. Те, що запало у свідомість у вигляді рефлексів, так просто звідтіля не зникає.
Що ж робити після того, як Ви "осідлали сталевого коня" і його непіддатливий норов змінився на зрозумілі та прогнозовані вчинки справжнього друга ?
Виявляється, навчитись користуватись автомобілем не так складно, коли б навколо Вас не було людей, а значить і небезпеки. Можливо це образить "крутих профі", але навчитись вмикати передачі лише трішки складніше, ніж вмикати пральну машину. Тому родзинка навчання водінню полягає не у тому, щоб навчитись якось "втикати" важіль КПП та обертати "баранку", а у засвоєнні ПРАВИЛЬНИХ ПРИЙОМІВ впливу на органи керування транспортного засобу, що спо- діваюсь ви і зробили, використовуючи мої методичні рекомендації наведені у блозі "Батько-інструктор".
Наступним етапом Вашого навчання має стати обов"язкове вивчення Правил дорожнього руху. Ні...певно слова "вив- чення", "вивчити" не зовсім підходять у даній ситуації . Краще сказати інакше: розібратись у тих процесах, що відбува- ються на дорозі. Не маючи бажання завчасно засмічувати свідомість читача іще незрозумілими для Вас термінами, зауважу наступне.
Вам треба навчитись розглядати поведінку усіх учасників дорожнього руху (водії транспортних засобів, пішоходи, пасажири тощо) в комплексі. Правила дорожнього руху та усі засоби організації дорожнього трафіку покликані узгодити потреби, бажання та можливості усіх учасників дорожнього руху; дати перебуваючим в межах автомобільної дороги людям можливість максимального виконання бажань одних при збереженні інтересів інших. Щоправда, з того випливає: організація дорожнього руху та вміння правильно користуватись дорогами - то не тільки технічна, але й соціальна проблема... Але ж для Вас, як для сучасної людини, такі дрібниці не стануть завадою у досягненні давно омріяної мети?
Тож, для зменшення негативного впливу на оточуючий соціум, Вам необхідно знати, розуміти і виконувати "Правила..." (прийняті суспільством норми поведінки на дорозі). Зокрема, важливо розуміти:
1) ті "Правила..." придумали не автоінспектори;
2) і не для того, щоб пристібуватись до Вас на дорозі;
3) Правила розроблені інженерами і застосовуються для Вашої безпеки на дорозі;
4) крім Вас на дорозі мають право перебувати у безпеці й інші люди !!!
Тому Ви, разом з іншими учасниками дорожнього руху, ЗОБОВ"ЯЗАНІ ДОТРИМУВАТИСЬ суспільством визначених НОРМ ПОВЕДІНКИ НА ДОРОЗІ.
Наприклад, усі повинні їхати лише по смузі з правого боку проїзної частини. По лівій не можна їхати бо то смуга для безпечного пересування зустрічних транспортних засобів. Якщо хтось буде порушувати це правило, неминуче відбу- дуться зіткнення авто чи інших транспортних засобів, внаслідок яких можуть покалічитись або навіть загинути люди. Сподіваюсь, це зрозуміло так само, як і те, що не є допустимим рух транспортних засобів по тротуарах та пішохідних (велосипедних) доріжках. Люди не очікують стрімкого пересування предметів в межах пішохідних зон - пішки їхня реакція на рух велосипедиста зовсім не така, коли б вони рухались за кермом авто в межах проїзної частини. Це вам лише одне з підтверджень того, що дорожній рух слід розглядати не лише з точки зору інженерії, але й долучення психологів для вдосконалення того процесу не буває зайвим.
Для майбутнього водія дуже важливими є знання необхідні:
1) для безпечного руху в місцях масового скупчення людей (піших та у транспортних засобах) - такі місця на дорогах називають ділянками з інтенсивним рухом;
2) для безпечного пересування на різного роду ділянках доріг з особливими умовами руху. Варто досконало розібратись з характером небезпеки на таких ділянках та заздалегідь вивчити (обмізкувати, уявити) запропоновані досвідченим водієм-викладачем способи уникнення можливих факторів небезпеки. Це треба робити іще в класі (до виїзду на автодорогу), а не на дорозі з інструктором. Бо гарна теоретична підготовка разом з холодною прогнозованою готовністю до небезпеки дає великий шанс уникнення її.
З цієї точки зору дуже важливим є не тільки зубріння, наприклад, регламентних вимог розділу "Швидкість руху", але й розуміння можливих траекторій руху автомобіля з точки зору шкільного предмету "фізика". Майбутньому водієві аж надто стануть у нагоді розділи механіки. Зокрема, закони руху тіл та деякі інші поняття: "тертя", "рівновага", "тиск" тощо. Саме розуміння названих основ допоможе Вам стати справжнім водієм, відчувати автомобіль не тільки усім своїм тілом, але й розумом.
ПЕРЕКОНАНИЙ: людина, що не засвоїла елементарних понять в механіці, не зрозуміє належним чином реальних можливостей транспортного засобу. Тому завжди буде потенційним носієм загрози для оточуючих її учасників дорожнього руху. Такий собі патрон у револьвері гравця у "російську рулетку" - важко визначити коли і в кого він вистрелить.
Мій досвід давно зробив висновок: саме водії без належного теоретичного фундаменту багаті на безглузді витівки. До них належать і такі, що перекидають свої автомобілі "на дах" так би мовити "на сухому та рівному покритті". Деякі бувалі водії, аналізуючи такого роду дорожні події, з притаманною їм зверхністю жартують: "Це ж треба так вміти?.." або "Аби я хотів так вчинити, то у мене б не вийшло."
Такі ж наслідки на дорозі трапляються і у водіїв-самоуків або після закінчення автошкіл, де належним чином не дбають про навчання початковим навикам водіння (таких, нажаль, багато). Як не стати носієм потенційної загрози для оточуючих з цієї причини, можна прочитати у блозі "Батько-інструктор" (Уроки 1-8).
З великою відповідальністю слід підходити до розгляду та розуміння проблем руху транспортних засобів за неспри-ятливих дорожніх умов. Це стосується не тільки небезпек створюваних погодними умовами (туман, дощ, снігопад, оже- ледиця тощо), але й небезпек викликаних здавалось би звичними (темна пора доби) або штучно створеними умовами сьогодення - наприклад, порушеннями правил утилізації побутових відходів (дим від спалювання листя на узбіччі дороги та інші прикрощі). До речі, для автоінспекторів притягнути до відповідальності палія сміття в межах дороги - менш перспективна справа, ніж полювання на водіїв з нормою алкоголю в крові понад 0,2 промілле. Проте, наслідки від таких дій неучасників дорожнього руху бувають не менш небезпечними, особливо, поблизу нерегульованих пішохідних переходів.
В будь-якому випадку, є багато різного роду небезпек, про які пересічний громадянин і не здогадується (у даному контексті до таких можна віднести навіть Президентів з усіма іншими народними обранцями). Тому для кожного з громадян України буде дуже доцільним відвідування автошколи. Бо лише викладач автошколи зможе більш-менш системно дати інформацію щодо ймовірних небезпечних ситуацій, які час від часу виникають на дорозі.
Щоправда, не від будь-якого викладача варто очікувати гарної науки. Тож вибирайте автошколу з викладачем, у якого крім наявної спеціальної теоретичної автопідготовки буде ще й великий практичний досвід водія. Застерігаю Вас не переймати досвід у теоретика-велосипедиста, що лише тричі запускав мотор легковика або якого Ви не бачили за кермом... так само, як не варто оперувати апендикс у сімейного лікаря.
Само по собі зрозуміло, що не варто також слугуватись "дружніми порадами" знайомих "автовершників", яким вдалось уникнути недосконалої української процедури отримання знань. Не варто йти по їхньому сліду - він веде до прірви. Останнім поштовхом до безодні може стати зустріч на дорозі також неука, як деякі з ваших "друзів"-порадників. Адже деякі з них порадять Вам оминати автошколи не тому, що переконались у шкідливості шкільних програм навчання. Ні, навіть навпаки. Виїхавши на дорогу з новенькими "правами" але без необхідних за кермом знань, вони вже встигли зрозуміти (крім тих, що не дожили до того моменту) абсурдність такого способу отримання посвідчення водія. І саме тому... (потрапивши на гачок аферистів-автокілерів) їм тепер не хочеться бути самотніми зі своєю дурістю та "липовими правами". Тому й шукають собі колег, нових членів до ТТН (Товариство Тупих Наїзників). Чи не приваблює Вас така перспектива?
Якщо "ні", то наступне ваше завдання - досконало вивчити Правила дорожнього руху України. Нехай Вас не зіб"є з правильного шляху думка про те, що не можна досконало вивчити недосконалий предмет. В Україні дійсно існує проблема з наповненням змістом такого важливого документу, як Правила дорожнього руху. Мабуть, Ви маєте рацію, коли для Вас не має значення до якої категорії транспортних засобів у 2013-му чи 2015-му роках будемо відносити двоколісний vehicle з об"ємом двигуна внутрішнього згоряння до 50-ти кубічних сантиметрів. Але основні вимоги до руху на автошляхах, хвалити Бога, у цілому залишаються іще недоторканими. Перо "реформатора" поки що не може змінити правосторонній рух на лівосторонній так само, як і не здатне відмінити правило "завади праворуч" під час проїзду нерегульованих перехресть.
Тому муштруйте теоретичні знання з "Правил..." та безпеки дорожнього руху. І лише тоді, коли успішно осилите їх!!! приступайте до поєднання з практичними навиками, отриманими під час освоєння початкового курсу водіння (див. блог "БАТЬКО-ІНСТРУКТОР"- УРОКИ ВОДІННЯ).
Для цього Вам знадобиться досвідчений інструктор з обладнаним (належним чином) автомобілем. Лише його досвід та вміння допоможуть Вам гармонійно ПОЄДНАТИ надбані вже ПРАКТИЧНІ НАВИКИ з водіння автомобіля з ПРАВИЛЬНОЮ ПОВЕДІНКОЮ на дорогах. Переконаний, що культура на українські дороги прийде лише за умови поєднання бездоганного вміння володіти автомобілем з беззаперечним виконанням Правил дорожнього руху.
Досвідчений інструктор буде робити таке поєднання поступово: спочатку - поза населеними пунктами, а згодом - і в умовах інтенсивного руху.
Талант інструктора полягає також і в тому, аби не дати розгулятись фантазіям учня за кермом. У мудрого (здатного на зважені вчинки) чоловіка на місці інструктора учні (учениці) не мочуть крісло сідушки від несподіванок міського трафіку.
