Невдалий АВТО менедж МЕНТ (секрет 3-ій)
Тепер конкретніше про свіженькі курйози. А може то і не курйози? Як же нам "пересічним" розібратись, коли ті "державні" з погонами свої "стоп-ляпи" на повному серйозі вважають та ще й нам пропонують сприймати... як істину в останній інстанції ? А й дійсно, та "істина" (тобіш зміни до Правил...) затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1029 від 26.09.2011 року. В такому випадку підписами таких поважних урядовців введено в дію документ (змінені Правила дорожнього руху), вимоги якого усі законослухняні громадяни України змущені будуть виконувати. Чи варто було відомим поважним людям підписувати таке? То вже питання до parteigenossen. Тверезо мислячі та лояльно налаштовані до нинішнього Уряду люди не порадили б. З нижче викладених моїх думок ви зрозумієте, що і я міг би до таких належати. Але подібні реформи не додають нашим урядовцям ні підвищення рейтингу, ні честі і саме головне - ніякого підвищення рівня безпеки на дорогах. Та про це, як відомо, на передвиборчих білбордах не напишуть - лише у статистичних звітах. Розрахунок на "хто їх там читає?"
Що ж ми (оті "громадяни України") отримали внаслідок змін до Правил дорожнього руху запропонованих редакцією 2011 року і введених в дію з 01.01.2012 року? Про ефективність такого, з дозволу сказати, менеджменту годі й говорити. Тим хто створив згадані липові зміни, не проблема створити і підрахунок такої ж липової ефективності їх впровадження. А реально, "правами" як торгували так і торгуватимуть, а люди як гинули на автошляхах так і гинутимуть. І все-таки жевріє надія, що знайдеться людина серед правлячої верхівки, яка достойно зможе оцінити міліційні ініціативи.
Щоб полегшити якомусь справді народному політикові участь у цій нелегкій праці, я зроблю спробу викласти на цих сторінках свої, суб"єктивні думки. Називаю їх суб"єктивними тому, що відрізняюсь від авторів "змін" своєю вдачею. Не пру напролом і не називаю чорне білим. В повній мірі розумію неможливість претендувати на цілковиту довершеність своїх думок. Проте, переконаний - в демократичному суспільстві будь-які постанови Уряду повинні сприяти розвитку суспільних відносин, а не навпаки - загострювати їх.
Атожбо... Ми лише рухаємось в бік демократії. І скалярна величина шляху до неї доволі відрізняється від величини переміщення. Нас щоразу намагаються збити з обраного шляху. Або плечем штовхнуть під кутом близьким до 90 градусів, або взагалі "дуже аргументовано" затримають на вчорашніх хитких позиціях, щоб завтра пояснювати своє безглузде протирання державного крісла недолугим аргументом, накшталт, "сам дурак". Але вже мабуть пора розібратись в цій ситуації і прояснити хто все ж таки є тим дурнем - той хто мовчить, бо навчений бути скромним, толерантним чи той хто, займаючи відповідальні державні посади і отримуючи заробітну платню за рахунок все зростаючого податкового тиску держави на своїх громадян, не задовольняється вже нею ? Так, дійсно вже настав час показати пальцем на тих Казадоєвих, кому найбільшим жахом в житті є сцена у фільмі Гайдая "Діамантова рука" з побажанням Льоліка "Шоб ты жил на одну зарплату!". Передчуваючи близький та неминучий кінець гнилої корумпованої системи видачі посвідчень водія і усвідомлюючи свою неспроможність займатись суспільнокорисною працею в подальшому, ці Гєни Казадоєви створюють усе нові і нові закаулки в законодавстві, а коли це не можливо - в підзаконних актах. Це, щоб якомога сильніше накаламутити воду. А потім, як відомо, "рибу легше ловити".
