Хакерською атакою по демократії.
Адміністрація сайту просить вибачення у своїх читачів за той безлад, який останнім часом панує на сторінках нашого veb-продукту. (Відсутня колишня послідовність розміщення постів, змінено дати їх публікацій; ілюстрації не гармонізовані з відповідним змістом тексту. Частина контенту взагалі знищена.) Тепер і ми розуміємо зтурбованість певних міжнародних громадських організацій станом свободи слова в нашій країні.
Проте, ми рішуче налаштовані на відновлення втраченого. Причиною тому - не політична позиція. (Поточна ситуація в країні не налаштовує на просте визначення політичного авторитету. Мені, наприклад, важко його знайти. Гадаю: більшій частині громадян України також). Як і три роки тому, адміністрація сайту прагне до позитивних зрушень у галузі транспорту. Бо прийшли ми до неї не через якісь меркантильні роздуми грошовитих предків, а за покликом душі.
Поштовхом до створення у 2012 році даного сайту було, продиктоване звичайною людською мораллю, бажання навести лад у дорожньому русі і зменшити недопустимо велику смертність на українських автомобільних дорогах. Адже, за усі роки після набуття Україною суверенітету позитивних зрушень не відбулось. Нажаль, таке залишається можливим на фоні цифр статистики, які відверто свідчать про варварське ставлення відповідальних очільників до учасників дорожнього руху.
Про відсутність будь-якого прогресу та про шляхи виходу з такого небезпечного стану громадян України і йдеться в одному з блогів сайту.
avtokurs.com.ua. був створений у старі часи. (Під "новими" розуміємо відрізок новітньої історії після точки кипіння людської гідності на Майдані у 2013 році.) Відтоді контент сайту не оновлювався. Не було ні змоги, ні потреби те робити. В той час життя ніби завмерло в очікуванні; багато суспільних проблем були законсервовані нагальнішою. Та з часом (попри те, що війна - це не проблема, а біда) з"явилось інше розуміння історичних подій і ставлення до них.
Разом з тим, ми не збираємось змінювати свого фахового бачення. Тому наші підходи до існуючих проблем у безпеці дорожнього руху і способи їх вирішення залишаються незмінними.
Хоча вони не опубліковані на сайті у вигляді конкретних заходів (при бажанні їх можна розгледіти між стрічок), читач обов"язково дізнається про них. Це станеться, коли для того будуть створені необхідні умови. Коли в Україні інтелектуальні досягнення будь-якого громадянина зможуть бути гідно оцінені. "Гідно" - це не зграйкою корумпованих очільників, як дотепер.
(Такий спосіб захисту своєї програми дій ми обрали. Бо досталь надивилися, як у нашій країні діючі та колишні, політики та урядовці глумляться над вистражданими бажаннями українського народу. Що їм не запропонуєш - усе використають для своєї ненаситної вигоди. Не бажаємо, щоб і цього разу сталось як завжди. Адже, їм не результати потрібні, а сам процес.)
Можливо, хтось побачить у тимчасовій бездіяльності сайту нашу помилку. Такий погляд теж має право на існування. Бо одночасно з українськими вояками під Іловайськом десь на київських (чи інших міст) тротуарах під колесами хмільних від корупційних грошей псевдоводіїв продовжують гинути люди.
Для неознайомлених повідомляю: критичний матеріал 2012 року був опублікований у відповідь на роздуті, як мильна бульбашка, дії колишньої ДАІ і такі ж результати "реформ" завжди незмінної з часів вождів пролетаріату системи підготовки водіїв механічних транспортних засобів.
Зрозуміло, що читачеві хочеться нових матеріалів у блогах. Проте, адміністрація даного сайту і думок не мала про "хліб та видовища". Наш veb-продукт - не періодичне видання. А створений був з метою вирішення або хоча б зрушення з місця лише однієї проблеми суспільства. Про що писати? Що нового можна додати, якщо усе викладене (див. статтю "Невдалий автоменеджмент") продовжує залишатись на рівні оцінок 2012 року?
Ситуація з автоосвітою населення залишається надзвичайно запущеною; такою, що потребує рішучих реформ. Вона нагадує дах, що ледь стоїть на опорах, підточених шкідниками.
Такий підхід теперішніх урядовців і їх "витримка", м"яко кажучи, дивує.
Недосяжно високі посадовці та політики, ви очікуєте повного краху? Хіба вам не зрозуміло: житло з"їв грибок, косметичний ремонт його не відновить? Навіть, якщо подібне помешкання утримується в удаваній рівновазі, перебування високорозвинутих істот у такому отруйному середовищі недоцільне. Бо небезпечно.
2015-ий і 2016-ий роки продемонстрували українцям важливу "дотепність" можновладців: дотримуватись мудрої думки "коней на переправі не міняють" можна з різними намірами. Наприклад, з метою використання позитивного досвіду старих кадрів для подальших реформ. Або ж для використання негативного корумпованого потенціалу. Либонь, в останній варіант нам хочеться вірити найменше...
Та від реалій життя нікуди не подінешся. Примітно наступне: ті, кого безпосередньо стосується висвітлена на сайті проблема, за минулої влади не виявили намагання впливати на контент одного з блогів avtokurs.com.ua. Може, не встигли до відомих подій на майдані? Певно, що так.
А потім, увесь цей час хтось сидів в очікуванні,.. "піджавши хвоста".
Тепер розхрабрів?.. Показуєш кливаки?.. Ну-ну!
Ми не цікавимось ніякими брудними справами. І політикою, зокрема. Проте, так сталося, що у блозі "Deja vu" безваріантним способом вирішення проблемної задачі суспільства передбачається певна діяльність політиків. Та куди там. У радах нинішнього скликання (включно з Верховною) панують ті ж пріоритети: диму багато, тепла анітрішки. Як і раніше, переважна більшість прагнучих у політику не мають бажання зосереджуватись на вирішенні справжніх потреб суспільства.
Тобто, правильніше говорити про їх бездіяльність, ніж навпаки. Щоразу, приходячи до "бюджетного корита", згадані істоти забувають про передвиборчі обіцянки-цяцянки для народу України.
Але, що гріха таїти: в нашій країні до кагорти політиків можна потрапити не обіцяючи електорату нічого вза-га-лі.
Тож, проблеми безпеки громадян на автомобільних дорогах не тільки не вирішуються, а й разом з іншими незадоволеними потребами суспільства у геометричній прогресії наростають. Тим часом ситуація в країні схожа на снігову лавину, яка на своєму шляху зненацька захоплює усе більшу кількість людей, крокуючих у бік недосяжної вершини щастя.
Ініціатори ж стихії (ті, що дали перший поштовх лавині), здається, УЖЕ на тій вершині. І тоді були, і дотепер знаходяться на ній. Маючи гарну оглядовість і перевірених минулою владою слуг, вони лише слідкують, щоб хтось не висовувався у надії розгледіти їх - справжніх винуватців чергової трагедії народу.
Це я до того, що у травні 2016 року до нашого сайту була застосована хакерська атака. У першому абзаці я писав про її результат (знищення частини контенту, опублікованого три роки тому). Маємо підозру, що червоною ганчіркою для корумпованого бика стали пости з вмістом критики так званої "реформи ПДР 2012 року". Інших підстав для обурення злочинної психіки читачі знайти не зможуть. Решта контенту є суто професійним і політично-нейтральним.
Отже, виявляється, організатори хакерської атаки не згодні з нашою критикою і підтримують показушне лицедійство у сфері безпеки дорожнього руху (і системі початкової автоосвіти, зокрема) команди ДАІ часів Ніколая Азарова.
Але чому тут дивуватись? Адже, усі вони залишились при своїх портфелях і продовжують протирати державні крісла. Деякі з них впевнено крокують до виняткового пенсійного забезпечення та отримують від "новітніх демократів" державні відзнаки та почесні звання.
Тим часом, незважаючи на "досягнення" "видатних" і "народних", "героїв" і "заслужених", молодь, як і раніше, бажає втечі закордон. Старші ж покоління з прикрістю і жалем констатують:"Чергові протести і, навіть, жертви на Майдані не призвели до справжньої народної революції".
Тому, хто прагне реальних оцінок дій "обранців", інших "лакмусових папірців" не потрібно. Пролита людська кров іще не дала очікуваних сходів народної демократії. Надій все менше. Може паралельно з реформою судівських кишень треба було реформувати "свободу слова"?..
Ви, певно, помітили: і мене понесло в політику... Та грець із нею! Якби не вчинили тієї хакерської атаки, я б теж нікого не чіпав. Хоча, я і зараз нікого не чіпаю (дотепер не названо жодного прізвища). Адже наша мрія - не жалюгідна помста. Громадяни України вимагають змін у системі початкової автоосвіти і ставленні до безпеки дорожнього руху вцілому.
Заради такої мрії, не зважаючи на брак коштів і часу, ми готові відновлювати знищений контент нашого сайту стільки, скільки того буде потребувати ситуація на дорогах України.
P.S. Нам усім (незалежно від розташування на барикаді) прикро усвідомлювати, що згадана критична стаття (написана у 2012 році) залишилася актуальною у червні 2016 року. "Війна на дорогах" продовжується..
Йосип Сулименко
